приваблювати

(чим) зацікавлювати; (очі) привертати, о. брати на себе всі; (куди) принаджувати, приманювати, заманювати, ПЕРЕМАНЮВАТИ; (до себе) прихиляти, вабити; (добротою) зачаровувати, чарувати; (туристів) стягати; п! СПОКУШАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

приваблювати — прива́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
приваблювати — див. вабити; прихиляти; спокушати Словник синонімів Вусика
приваблювати — -юю, -юєш, недок., привабити, -блю, -биш; мн. приваблять; док., перех. і без додатка. 1》 Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати. || у сполуч. зі сл. увага. Звертати на себе чиюсь увагу. || перев. у сполуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
приваблювати — ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., кого, що і без прям. дод. 1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати. Словник української мови у 20 томах
приваблювати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
приваблювати — ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., перех. і без додатка. 1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати. Словник української мови в 11 томах
приваблювати — Приваблювати, -люю, -єш сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161. Словник української мови Грінченка