приваблювати
прива́блювати
-юю, -юєш, недок., привабити, -блю, -биш; мн. приваблять; док., перех. і без додатка.
1》 Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати.
|| у сполуч. зі сл. увага. Звертати на себе чиюсь увагу.
|| перев. у сполуч. зі сл. зір, око. Привертати увагу приємним, гарним виглядом, красою.
|| Викликати бажання підійти, подивитися, покуштувати і т. ін.
2》 Якимись принадами спонукати бувати де-небудь, приходити куди-небудь, жити десь.
3》 перев. у сполуч. зі сл. до себе. Викликати в кому-небудь доброзичливе ставлення, симпатію і т. ін.
|| Привертати до себе, пробуджуючи кохання.
|| Бути причиною особливої уваги, симпатії, потягу до когось.
4》 рідко. Робити кого-небудь своїм прибічником.
5》 Те саме, що вабити 3).
Значення в інших словниках
- приваблювати — прива́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приваблювати — (чим) зацікавлювати; (очі) привертати, о. брати на себе всі; (куди) принаджувати, приманювати, заманювати, ПЕРЕМАНЮВАТИ; (до себе) прихиляти, вабити; (добротою) зачаровувати, чарувати; (туристів) стягати; п! СПОКУШАТИ. Словник синонімів Караванського
- приваблювати — див. вабити; прихиляти; спокушати Словник синонімів Вусика
- приваблювати — ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., кого, що і без прям. дод. 1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати. Словник української мови у 20 томах
- приваблювати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
- приваблювати — ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., перех. і без додатка. 1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати. Словник української мови в 11 томах
- приваблювати — Приваблювати, -люю, -єш сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161. Словник української мови Грінченка