приглушувати
Злегка заглушати, заглушувати; (звуки) перекривати, перебивати; (сміх) стримувати, тамувати; (громом) глушити, с. ПРИГОЛОМШУВАТИ; (емоції) забивати, послаблювати, притлумлювати, придушувати, зменшувати; приглушати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приглушувати — приглу́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- приглушувати — -ую, -уєш і рідко приглушати, -аю, -аєш, недок., приглушити, -глушу, -глушиш, док., перех. 1》 Зменшуючи силу якого-небудь звуку, робити його мало чутним або зовсім нечутним. || Перекривати якісь звуки, шуми (про інші звуки, шуми). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приглушувати — ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ую, уєш, рідко ПРИГЛУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГЛУШИ́ТИ, глушу́, глу́шиш, док., кого, що. 1. Зменшуючи силу якого-небудь звуку, робити його мало чутним або зовсім нечутним. Словник української мови у 20 томах
- приглушувати — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- приглушувати — ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГЛУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГЛУШИ́ТИ, глушу́, глу́шиш, док., перех. 1. Зменшуючи силу якого-небудь звуку, робити його мало чутним або зовсім нечутним. Словник української мови в 11 томах
- приглушувати — Приглушувати, -шую, -єш сов. в. приглуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Оглушать, оглушить. Од жалю і од плачу мов приглушений ходив. Сим. 219. Словник української мови Грінченка