призначувати
(кому) приділяти; (платню) визначати, встановлювати; (ліки) приписувати; (кару) присуджувати; (наперед) покладати; (зустріч) домовлятися про; (долею) прирікати; (на пост) ставити, наставляти, кн. номінувати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призначувати — призна́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- призначувати — див. призначати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призначувати — ПРИЗНА́ЧУВАТИ див. признача́ти. Словник української мови у 20 томах
- призначувати — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
- призначувати — ПРИЗНА́ЧУВАТИ див. признача́ти. Словник української мови в 11 томах