припін

Значення в інших словниках

1. припін — Припі́н: — припона [16] Словник з творів Івана Франка
2. припін — припі́н іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
3. припін — -пону, ч., розм. 1》 Мотузок, ремінь, ланцюг і т. ін., яким прив'язують кого-, що-небудь. 2》 перен. Перепона. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. припін — ПРИПІ́Н, по́ну, ч., розм. 1. Мотузок, ремінь, ланцюг і т. ін., яким прив'язують кого-, що-небудь. У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть (Т. Шевченко); А збоку, де паслися коні, Кричала свиня на припоні (О. Словник української мови у 20 томах
5. припін — держа́ти (трима́ти) на при́в’язі (на припо́ні). 1. кого і без додатка. Позбавляти кого-небудь свободи в діях, вчинках. — Я просвічена (освічена) людина, маю право на свободу, самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (І. Фразеологічний словник української мови
6. припін — ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз'єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПЕРЕГОРО́ДКА рідше, ПЕРЕГОРО́ДА рідше, ПЕРЕПО́Н рідше, ПРИПІ́Н рідше, ЗАПО́НА діал., ЗАПИ́НА діал. Словник синонімів української мови
7. припін — Припі́н, -по́ну, на -по́ні; -по́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. припін — ПРИПІ́Н, по́ну, ч., розм. 1. Мотузок, ремінь, ланцюг і т. ін., яким прив’язують кого-, що-небудь. Юрі здавалося, що там багато-багато людей зійшлися всі докупи, стали кружка, побралися за руки і, підвівши обличчя догори до місяця, вили і ревли щосили... Словник української мови в 11 томах
9. припін — Припін, -по́ну м. Привязь. К. Іов. 88. Грин. III. 253. Гей мої коні в хана на припоні. н. п. Словник української мови Грінченка