притупляти

ТУПИТИ; п.ф. -СЯ, тупіти; (- пам'ять) ослабати; (- зір) підупадати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притупляти — притупля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притупляти — -яю, -яєш і притуплювати, -юю, -юєш, недок., притупити, -туплю, -тупиш; мн. притуплять; док., перех. 1》 Робити що-небудь тупішим, не дуже гострим; трохи затуплювати. 2》 перен. Послаблювати, робити не таким гострим, сильним (почуття і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притупляти — ПРИТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИТУПИ́ТИ, туплю́, ту́пиш; мн. приту́плять; док., що. 1. Робити що-небудь тупішим, не дуже гострим; трохи затуплювати. Гострі коси притупили. 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. притупляти — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
  5. притупляти — ПРИТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИТУПИ́ТИ, туплю́, ту́пиш; мн. приту́плять; док., перех. 1. Робити що-небудь тупішим, не дуже гострим; трохи затуплювати. Гострі коси притупили. 2. перен. Словник української мови в 11 томах