1. Словник синонімів Караванського

провчити

о. дати пам'ятного <�пам'яткового>, показати, де раки зимують.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провчити — провчи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провчити — див. проучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провчити — ПРОВЧИ́ТИ див. проу́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. провчити — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. провчити — ПРОВЧИ́ТИ див. проу́чувати. Словник української мови в 11 томах
  6. провчити — Провчати, -чаю, -єш сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. см. проучити. Словник української мови Грінченка