пропонувати

(кому) подавати <�піддавати, висловлювати> думку, присоглашати кого; (діяти) загадувати, рекомендувати, радити, жм. казати, с. вимагати; (мир) робити пропозицію чого; жм. пропонувати; док. ЗАПРОПОНУВАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пропонувати — пропонува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
пропонувати — [пропонуватие] -поунуйу, -поунуйеиш Орфоепічний словник української мови
пропонувати — -ую, -уєш, недок., перех., з інфін. і без додатка. 1》 Виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. || Виявляти бажання, готовність продати, збути що-небудь. Пропонувати послуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
пропонувати — ПРОПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, з інфін. і без дод. 1. Виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. – Ніколи ніхто так до мене не ставився. Всі в першу чергу пропонували мені ліжко (Ю. Словник української мови у 20 томах
пропонувати — ПРОПОНУВА́ТИ (висловлювати комусь пропозицію, побажання з наміром залучити до чогось, допомогти в чому-небудь тощо), ВИСУВА́ТИ (ВИСО́ВУВАТИ рідше) , перев. із сл. пропозицію, ПРОСИ́ТИ, ПРИСОГЛАША́ТИ заст., розм. — Док. Словник синонімів української мови
пропонувати — Пропонува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пропонувати — ПРОПО́НУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., з інфін. і без додатка. 1. Виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. — Ніколи ніхто так до мене не ставився. Словник української мови в 11 томах
пропонувати — Пропонува́ти, -ну́ю, -єш гл. Предлагать. Що то за грунт, що він нам пропонує? Шевч. (О. 1862. VI. 11). Як отруєно Батуру, так первим на його престол пропонували пани князя Василя. К. ЦН. 225. Словник української мови Грінченка