підозра

Значення в інших словниках

1. підозра — підо́зра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. підозра — -и, ж. Думка про чию-небудь причетність до чогось негативного, сумнів у чиїй-небудь порядності, чесності, відданості і т. ін. || на кого – що, перев. у сполуч. зі сл. викликати, виникати, закрадатися, з'являтися, мати і т. ін. Здогад, припущення про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підозра — ПІДО́ЗРА, и, ж. Думка про чию-небудь причетність до чогось негативного, сумнів у чиїй-небудь порядності, чесності, відданості і т. ін. [Глушак:] Кинь ти свої підозри. Худяков мій друг. [Максимов:] Ну й що ж? (О. Довженко); // на кого – що, перев. Словник української мови у 20 томах
4. підозра — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА... Словник синонімів української мови
5. підозра — ПІДО́ЗРА, и, ж. Думка про чию-небудь причетність до чогось негативного, сумнів у чиїй-небудь порядності, чесності, відданості і т. ін. [Глушак:] Кинь ти свої підозри. Худяков мій друг. [Максимов:] Ну й що ж? (Довж., І, 1958, 115); // на кого — що, перев. Словник української мови в 11 томах