підохочувати

Значення в інших словниках

1. підохочувати — підохо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підохочувати — див. підбурювати; радити Словник синонімів Вусика
3. підохочувати — -ую, -уєш, недок., підохотити, -очу, -отиш, док., перех. і без додатка. 1》 Трохи, злегка заохочувати. 2》 Те саме, що підмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підохочувати — Заохочувати, заохотити, позаохочувати, зохочувати, зохотити, позохочувати, див. підговорювати, агітувати, приохочувати Словник чужослів Павло Штепа
5. підохочувати — ПІДОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Трохи, злегка заохочувати. Він було Івася й підохочує: “Ану-ну, синку! учися змалу: на старість – як нахідка буде!... Словник української мови у 20 томах
6. підохочувати — ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін. Словник синонімів української мови
7. підохочувати — Підохо́чувати, -хо́чую, -хо́чуєш; підохо́тити, -хо́чу, -хо́тиш, -хо́тять; підохо́ть, -хо́тьмо, -хо́тьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. підохочувати — ПІДОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., перех. і без додатка. 1. Трохи, злегка заохочувати. Він було Івася й підохочує: «Ану-ну, синку! учися змалу: на старість — як нахідка буде!... Словник української мови в 11 томах
9. підохочувати — Підохо́чувати, -чую, -єш сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Г. Барв. 230. Мир. Пов. І. 146. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити. Г. Барв. 245. Словник української мови Грінченка