підпільний

Значення в інших словниках

1. підпільний — підпі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. підпільний — -а, -е. Який діє, відбувається в умовах підпілля (у 2 знач.); нелегальний, конспіративний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпільний — ПІДПІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який діє, відбувається в умовах підпілля (у 2 знач.); нелегальний, конспіративний. Підпільний більшовицький комітет спішно прибув до Броварів (О. Довженко). 2. Який не має офіційного дозволу на певну діяльність. Словник української мови у 20 томах
4. підпільний — НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з діяльністю проти існуючої влади в умовах суворої таємничості), ПІДПІ́ЛЬНИЙ, ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й рідше, ПОТАЄ́МНИЙ рідше; КОНСПІРАТИ́ВНИЙ (пов'язаний з конспірацією). Словник синонімів української мови
5. підпільний — Підпі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підпільний — ПІДПІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який діє, відбувається в умовах підпілля (у 2 знач.); нелегальний, конспіративний. Навесні 1905 р. наша партія була союзом підпільних гуртків; восени вона стала партією мільйонів пролетаріату (Ленін, 17, 1971, 136)... Словник української мови в 11 томах