ранґа
Звання, титул, сов. чин, (духовний) сан; ФР. КАТЕГОРІЯ, розряд.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ранґа — Ра́нґа, ж.р. Ранг. Се, певно, є факт одинокий в своїм роді, коли великий сьвятий навіть у війску має війскову рангу (Б., 1895, 16, 2); Можна вправді розпочати із дорадником, для котрого призначена плата Х. ранґи (Б. Українська літературна мова на Буковині