резонувати

п-к -УЮЧИЙ, що резонує, здатний резонувати, резонатор, резонаторний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резонувати — резонува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. резонувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Створювати резонанс (у 1 знач.). 2》 перех. Робити сильнішим, підсилювати звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резонувати — РЕЗОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Створювати резонанс (у 1 знач.). Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. резонувати — Резонува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. резонувати — РЕЗОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Створювати резонанс (у 1 знач.). Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах