резонувати
п-к -УЮЧИЙ, що резонує, здатний резонувати, резонатор, резонаторний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резонувати — резонува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- резонувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Створювати резонанс (у 1 знач.). 2》 перех. Робити сильнішим, підсилювати звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резонувати — РЕЗОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Створювати резонанс (у 1 знач.). Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Ю. Словник української мови у 20 томах
- резонувати — Резонува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- резонувати — РЕЗОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Створювати резонанс (у 1 знач.). Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах