ритуал

Значення в інших словниках

1. ритуал — ритуа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. ритуал — (від лат. ritualis — обрядовий) вид обряду, історично утворена форма складної символічної поведінки, сукупність приписів і правил, які визначають порядок виконання обрядів Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. ритуал — [риетуал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
4. ритуал — -у, ч., книжн. 1》 Сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу і становлять її зовнішнє оформлення. 2》 Вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чого-небудь; церемонія, церемоніал. 3》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ритуал — Обряд Словник чужослів Павло Штепа
6. Ритуал — Від лат. «ritualis» – «церемоніальний». Основними масонськими ритуалами є відкриття і закриття робіт у ложі, посвята нових членів (профанів) і переведення кандидатів у нові ступені («підвищення заробітної плати»). Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
7. ритуал — РИТУА́Л, у, ч., книжн. 1. Сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу й становлять її зовнішнє оформлення. У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
8. ритуал — ритуа́л (від лат. ritualis – обрядовий) 1. Сукупність обрядів, що супроводять релігійну церемонію, їх зовнішнє оформлення. 2. Церемонія, церемоніал. Словник іншомовних слів Мельничука
9. ритуал — ОБРЯ́Д (встановлений порядок здійснення яких-небудь дій, пов'язаних з певними традиціями, настановами), ЦЕРЕМО́НІЯ, ЦЕРЕМОНІА́Л, РИТУА́Л книжн., ДІ́Я заст. Словник синонімів української мови
10. ритуал — Ритуа́л, -лу; -а́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. ритуал — РИТУА́Л, у, ч., книжн. 1. Сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу і становлять її зовнішнє оформлення. У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах