розвівати
(вітром) розсіювати, розмаювати, роздимати, розносити, розмахувати; (волос) розкудлувати; (сили ворога) розпорошувати; (нудьгу) розганяти, розважати; док. РОЗВІЯТИ, (добро) витратити, проциндрити.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвівати — розвіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвівати — -аю, -аєш і рідше розвіювати, -юю, -юєш, недок., розвіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Розносити, роздувати, розсіювати що-небудь у різні боки (про вітер). || безос. || Примушувати розноситися за вітром, поширюватися в повітрі. Як вітром розвіяло що безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвівати — РОЗВІВА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше РОЗВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що. 1. Розносити, роздувати, розсіювати що-небудь у різні боки (про вітер). Буйний вітер повіває, широкий лист розвіває (П. Словник української мови у 20 томах
- розвівати — РОЗВІВА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше РОЗВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Розносити, роздувати, розсіювати що-небудь у різні боки (про вітер). Хай розвіває по долині осінній вітер листя знов (Сос., Щастя.. Словник української мови в 11 томах
- розвівати — Розвіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. розвіяти, -вію, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Шевч. 8. Буйний вітер повіває, широкий лист розвіває. Чуб. V. 40. Шкода, шкода білого цвіту, що розвіяв вітер по всьому світу. Чуб. Словник української мови Грінченка