розпливчастий

(вогник) мерехтливий, (- хмари) пелехатий, ок. пливкий, плиткий, фр. нечіткий, туманний, невиразний, розхитаний <н. поняття>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпливчастий — розпли́вчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розпливчастий — -а, -е. 1》 Який розпливається по поверхні чого-небудь. 2》 Який не має чітких обрисів; невиразний. 3》 перен. Позбавлений чіткості, ясності, конкретності; не досить визначений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпливчастий — РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який розпливається по поверхні чого-небудь. Шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Ю. Яновський). 2. Який не має чітких обрисів; невиразний. Словник української мови у 20 томах
  4. розпливчастий — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. розпливчастий — РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який розпливається по поверхні чого-небудь. Шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Ю. Янов., II, 1958, 47). 2. Який не має чітких обрисів; невиразний. Словник української мови в 11 томах