розтавати

Танути, топитися, р. розгасати; (- сіль) розчинятися, розпускатися; (- туман) <�помалу> зникати, розвіюватися; (- запаси) кінчатися, вичерпуватися, виходити, видихатися; (- натовп) П. розсіюватися, розпливатися; (- серце) лагідніти, добрішати, розчулюватися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтавати — розтава́ти 1 дієслово недоконаного виду розчинитися; перейти в рідкий стан тощо розтава́ти 2 дієслово недоконаного виду лагіднішати; розчулюватися Орфографічний словник української мови
  2. розтавати — див. танути Словник синонімів Вусика
  3. розтавати — -аю, -аєш, недок., розтанути і розтати, -ану, -анеш, док. 1》 Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини). || Звільнятися від крижаного покрову (про воду). || розм. Розчинятися, розпускатися в рідині. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розтавати — РОЗТАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., РОЗТА́НУТИ, РОЗТА́ТИ, а́ну, а́неш, рідко РОЗТА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини). Словник української мови у 20 томах
  5. розтавати — ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ розм. — Док.: ви́тратитися, стра́титися, затра́титися, піти́, ви́йти, розійти́ся, розта́ти, розта́нути. Словник синонімів української мови
  6. розтавати — Розтава́ти, -таю́, -тає́ш = та́нути. Сніг розтає́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розтавати — РОЗТАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., РОЗТА́НУТИ і РОЗТА́ТИ, а́ну, а́неш і рідко РОЗТА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини). Як навесні починає Крига розтавати, Збираються русалоньки До моря гуляти (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах