самий

зай., саменький, самісінький, сам-самісінький, д. саміський; ФР. власною особою, не хто інший, а <н. сам цар>; (з нст. сл. пошлю) особисто, персонально, власними силами, фр. добровільно; (гуляю) самотою, самостійно, без супроводу; ЕВ. дідько, чорт; (з нст. ім.) уособлений, втілений <н. сама люб'язність>; ФР. виключно <н. самий хліб>, навіть <н. сам шеф не знав>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самий — са́мий займенник у сполученні з іншими словами сами́й займенник тільки один Орфографічний словник української мови
  2. самий — I [самией] самого, самому, самием, (на) самому (сам'ім); ж. сама, самойі, сам'ій, самойу, м. (на) сам'ій; с. самеи, самого; мн. сам'і, самиех (у сполученні з іншими словами) II [самий] самого, самому, самим, (на) самому (сам'ім);... Орфоепічний словник української мови
  3. самий — I сам`ийдив. сам. II с`амий-а, -е, займ. означ. 1》 Уживається після вказ. займ. той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самий — САМИ́Й див. сам. Словник української мови у 20 томах
  5. самий — (аж) до (са́мої) моги́ли. Протягом усього життя, до кінця свого життя; завжди. — Я Омеляну Овсійовичу завдячуватиму до могили,— бив себе кулаком у груди Федір (В. Фразеологічний словник української мови
  6. самий — Са́мий, -ма, -ме; н. мн. са́мі. Ті са́мі лю́ди сами́й (один тільки), сама́, -ме́. Це самі́ ті́льки слова́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. самий — СА́МИЙ, а, е, займ. означ. 1. Уживається після вказівних займенників той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи: а) тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах