скарбівничий

Значення в інших словниках

1. скарбівничий — скарбівни́чий іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. скарбівничий — -чого, ч., рідко. Те саме, що скарбник 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скарбівничий — СКАРБІВНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що скарбни́к 1–3. Касир доказував, що ті господарі або зовсім не платили, або казав, що вони заплатили, та не все .. Чутка про такі погані касирові вчинки пішла по селі, і громада просила скинути того скарбівничого (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
4. скарбівничий — Скарбни́чий і скарбівни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих = скарбни́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. скарбівничий — СКАРБІВНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що скарбни́к 1 — 3. Касир доказував, що ті господарі або зовсім не платили, або казав, що вони заплатили, та не все.. Чутка про такі погані касирові вчинки пішла по селі, і громада просила скинути того скарбівничого (Н.-Лев., VI, 1966, 401). Словник української мови в 11 томах
6. скарбівничий — Скарбівничий, -чого м. Казначей, кассиръ. Словник української мови Грінченка