1. Словник української мови у 20 томах

скарбівничий

СКАРБІВНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко.

Те саме, що скарбни́к 1–3.

Касир доказував, що ті господарі або зовсім не платили, або казав, що вони заплатили, та не все .. Чутка про такі погані касирові вчинки пішла по селі, і громада просила скинути того скарбівничого (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарбівничий — скарбівни́чий іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. скарбівничий — Касир, іст. підскарбій; скарбівник, скарбничий. Словник синонімів Караванського
  3. скарбівничий — -чого, ч., рідко. Те саме, що скарбник 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скарбівничий — Скарбни́чий і скарбівни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих = скарбни́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скарбівничий — СКАРБІВНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що скарбни́к 1 — 3. Касир доказував, що ті господарі або зовсім не платили, або казав, що вони заплатили, та не все.. Чутка про такі погані касирові вчинки пішла по селі, і громада просила скинути того скарбівничого (Н.-Лев., VI, 1966, 401). Словник української мови в 11 томах
  6. скарбівничий — Скарбівничий, -чого м. Казначей, кассиръ. Словник української мови Грінченка