спершу

пр., спочатку, зразу, попервах; насамперед, перш за все; вперед, наперед; перед тим, раніше.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спершу — Перше, насамперед, спочатку, наперед. Словник синонімів Полюги
  2. спершу — спе́ршу прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. спершу — див. насамперед; спочатку Словник синонімів Вусика
  4. спершу — рідше сперш, діал. сперше, присл. 1》 Попервах; спочатку. || У перший момент. || Насамперед, передусім. || Раніше, перед ким-, чим-небудь. Сперш усього — насамперед. 2》 рідко. Знову, ще раз; з самого початку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спершу — СПЕ́РШУ, рідше СПЕРШ, діал. СПЕ́РШЕ, присл. 1. На перших порах; спочатку. Мати спершу сміялася. Думала – жартує, Потім бачить, що не жарти, Та й каже: – Мар'яно! Треба буде старостів ждать (Т. Шевченко); Спершу не з якою охотою пішов був Артем до отари. Словник української мови у 20 томах
  6. спершу — ВІДРА́ЗУ (з самого початку, з першого разу; на перших порах), ЗРА́ЗУ (ІЗРА́ЗУ), СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ, СПЕРШ, СПЕ́РШЕ діал., ЗА́РАЗ розм. Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих рум'янцях обличчя Григорія (М. Словник синонімів української мови
  7. спершу — Спе́ршу, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спершу — СПЕ́РШУ, рідше СПЕРШ, діал. СПЕ́РШЕ, присл. 1. На перших порах; спочатку. Мати спершу сміялася. Думала — жартує, Потім бачить, що не жарти, Та й каже: — Мар’яно! Треба буде старостів ждать (Шевч. Словник української мови в 11 томах