сподіватися

Дожидати, очікувати; (погоди) ждати; (на що) мати <�плекати, покладати> надію, не тратити надії.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподіватися — (чекати на щось нове) надіятися, очікувати, дожидати. Словник синонімів Полюги
  2. сподіватися — сподіва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сподіватися — див. ждати Словник синонімів Вусика
  4. сподіватися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 перех. і неперех., кого, чого, на кого – що. Чекати кого-, що-небудь; дожидати. Як і слід (треба) було сподіватися — як наперед можна було передбачити. 2》 на кого – що, без додатка, зі спол. що, щоб, з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сподіватися — СПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. кого, що і без прям. дод., кого, чого, на кого – що, від кого – що. Чекати кого-, що-небудь; дожидати. – Гой, гоя, гоя! Новії покої Нумо лиш квічати, Гостей сподіватись (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. сподіватися — жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо. Фразеологічний словник української мови
  7. сподіватися — НАДІ́ЯТИСЯ на що, з інфін., із спол. що (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь), ГАДА́ТИ з інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін., ДУ́МАТИ з інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін. Словник синонімів української мови
  8. сподіватися — Сподіва́тися, -ва́юся, -ва́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сподіватися — СПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. перех. і неперех., кого, чого, на кого — що. Чекати кого-, що-небудь; дожидати. — Гой, гоя, гоя! Новії покої Нумо лиш квічати, Гостей сподіватись (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. сподіватися — Сподіва́тися, -ва́юся, -єшся гл. Ожидать, надѣяться. Слави-пам'яти сподівалась. ЗОЮР. І. 19. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже довіку. Макс. (1849), 110. Словник української мови Грінченка