співучень
Колега, однокашник, (з одного класу) однокласник.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співучень — співу́чень іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- співучень — -чня, ч., рідко. Той, хто вчиться або вчився десь разом із ким-небудь; однокласник, однокурсник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співучень — СПІВУ́ЧЕНЬ, чня, ч., рідко. Той, хто вчиться або вчився десь разом із ким-небудь. У Слуцькому замку у віденського каштеляна Яроніма Ходкевича гостив пан Скшетуський, далекий по жінці родич і співучень (Іван Ле); Аркадій підійшов до гурту... Словник української мови у 20 томах
- співучень — ОДНОКЛА́СНИК (той, хто навчається або навчався в одному класі), ОДНОКА́ШНИК розм., СПІВУ́ЧЕНЬ рідше, СПІВКЛА́СНИК рідше. Вулицею йшов Сергій Демиденко, Андрійків однокласник (О. Словник синонімів української мови
- співучень — СПІВУ́ЧЕНЬ, чня, ч., рідко. Той, хто вчиться або вчився десь разом із ким-небудь; однокласник, однокурсник. У Слуцькому замку у віденського каштеляна Яроніма Ходкевича гостив пан Скшетуський, далекий по жінці родич і співучень (Ле, Наливайко, 1957... Словник української мови в 11 томах