стрибун
Плигун, скакун; (- дитину) пострибун, пустун, (- комаху) стрибунець, (- зайця — ще) стрибайчик.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрибун — стрибу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стрибун — СТРИБУ́Н, а́, ч. 1. Людина, яка робить стрибок, стрибки, любить стрибати; // Спортсмен, який займається стрибками як спортивними вправами. А тепер придивився, – нене моя!... Словник української мови у 20 томах
- стрибун — -а, ч. 1》 Людина, яка робить стрибок, стрибки, любить стрибати. || Спортсмен, який займається стрибками як спортивними вправами. || Назва різних тварин, які мають здатність стрибати або пересуваються стрибками. 2》 ент. Яскравого забарвлення з металевим полиском жук, який летить немовби стрибками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрибун — СТРИБУ́Н, а́, ч. 1. Людина, яка робить стрибок, стрибки, любить стрибати; // Спортсмен, який займається стрибками як спортивними вправами. А тепер придивився, — нене моя!... Словник української мови в 11 томах