1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стрибун

стрибу́н

-а, ч.

1》 Людина, яка робить стрибок, стрибки, любить стрибати.

|| Спортсмен, який займається стрибками як спортивними вправами.

|| Назва різних тварин, які мають здатність стрибати або пересуваються стрибками.

2》 ент. Яскравого забарвлення з металевим полиском жук, який летить немовби стрибками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрибун — стрибу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стрибун — Плигун, скакун; (- дитину) пострибун, пустун, (- комаху) стрибунець, (- зайця — ще) стрибайчик. Словник синонімів Караванського
  3. стрибун — СТРИБУ́Н, а́, ч. 1. Людина, яка робить стрибок, стрибки, любить стрибати; // Спортсмен, який займається стрибками як спортивними вправами. А тепер придивився, – нене моя!... Словник української мови у 20 томах
  4. стрибун — СТРИБУ́Н, а́, ч. 1. Людина, яка робить стрибок, стрибки, любить стрибати; // Спортсмен, який займається стрибками як спортивними вправами. А тепер придивився, — нене моя!... Словник української мови в 11 томах