сяяти
(- зорі) ясніти, зоріти, променіти, (- очі ще) світитися, горіти, променитися, (відбитим світлом) блищати, (всіма барвами) грати, сіяти, п-к СЯЮЧИЙ <бар СІЯЮЧИЙ>, що сяє, опромінений, блискучий, сяйливий, осяйний сонцеликий, променистий
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сяяти — ся́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сяяти — див. блищати Словник синонімів Вусика
- сяяти — [с’айатие] с'айу, с'айеиш Орфоепічний словник української мови
- сяяти — і заст. сяти, сяю, сяєш, недок. 1》 Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сіяти. || Бути яскраво освітленим, наповненим світлом. 2》 чим і без додатка. Блищати, відбиваючи світло, промені. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сяяти — СЯ́ЯТИ, заст. СЯ́ТИ, ся́ю, ся́єш, недок. 1. Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сія́ти. Надворі сонечко сяло (Г. Словник української мови у 20 томах
- сяяти — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- сяяти — Ся́ти і ся́яти, ся́ю, ся́єш; сяй, ся́йте; сяв і ся́яв, ся́ла і ся́яла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сяяти — СЯ́ЯТИ і заст. СЯ́ТИ, ся́ю, ся́єш, недок. 1. Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сіяти. Надворі сонечко сяло (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- сяяти — Сяяти, -сяю, -єш гл. = сяти. Словник української мови Грінченка