1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сяяти

ся́яти

і заст. сяти, сяю, сяєш, недок.

1》 Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сіяти.

|| Бути яскраво освітленим, наповненим світлом.

2》 чим і без додатка. Блищати, відбиваючи світло, промені.

|| Вирізнятися яскравим кольором.

|| перен. Відрізнятися, вирізнятися якою-небудь позитивною рисою; вражати зовнішнім блиском, пишністю.

3》 Блищати, світитися, перев. від радості, щастя, вдоволення і т. ін. (про очі).

|| перен. Виражати своїм виглядом якесь сильне почуття, захоплення, радість, задоволення і т. ін. (перев. про обличчя).

|| перен. Яскраво виявляти що-небудь (перев. виразом обличчя, блиском очей та ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сяяти — ся́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сяяти — (- зорі) ясніти, зоріти, променіти, (- очі ще) світитися, горіти, променитися, (відбитим світлом) блищати, (всіма барвами) грати, сіяти, п-к СЯЮЧИЙ <бар СІЯЮЧИЙ>, що сяє, опромінений, блискучий, сяйливий, осяйний сонцеликий, променистий Словник синонімів Караванського
  3. сяяти — див. блищати Словник синонімів Вусика
  4. сяяти — [с’айатие] с'айу, с'айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. сяяти — СЯ́ЯТИ, заст. СЯ́ТИ, ся́ю, ся́єш, недок. 1. Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сія́ти. Надворі сонечко сяло (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. сяяти — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. сяяти — Ся́ти і ся́яти, ся́ю, ся́єш; сяй, ся́йте; сяв і ся́яв, ся́ла і ся́яла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сяяти — СЯ́ЯТИ і заст. СЯ́ТИ, ся́ю, ся́єш, недок. 1. Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сіяти. Надворі сонечко сяло (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  9. сяяти — Сяяти, -сяю, -єш гл. = сяти. Словник української мови Грінченка