темніти

Темнішати; НЕОС. смеркати, вечоріти, сутеніти; (- очі) похмурніти; (на світлому тлі) бовваніти, мріти, виднітися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темніти — (ставати темним) темнішати, тьмаритися, меркнути. Словник синонімів Полюги
  2. темніти — темні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. темніти — див. смеркати Словник синонімів Вусика
  4. темніти — ТЕМНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати темним (у 1, 2 знач.). Тихо в полі, гай темніє. Наступає літній вечір (Леся Українка); Вони зупинилися над кручею, внизу темніло провалля, там було моторошно і сиро (О. Словник української мови у 20 томах
  5. темніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати темним або темнішим (у 1, 2 знач.). 2》 безос. Вечоріти, сутеніти. 3》 перен. Ставати похмурим; злішати. || Набирати похмурого, непривітного виразу (про очі, обличчя). 4》 Вирізнятися темним кольором; виднітися (про що-небудь темне). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. темніти — в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  7. темніти — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  8. темніти — Темні́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. темніти — ТЕМНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати темним або темнішим (у 1, 2 знач.). Тихо в полі, гай темніє. Наступає літній вечір (Л. Укр., IV, 1954, 111); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  10. темніти — Темні́ти, -ні́ю, -єш гл. 1) Темнѣть, становиться темнымъ. 2) Слѣпнуть. 3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти. Левиц. І. 17. Словник української мови Грінченка