трута

див. ОТРУТА; (отруйна рослина) трута-зілля; трутина.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трута — тру́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трута — див. отрута Словник синонімів Вусика
  3. трута — ТРУ́ТА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що отру́та. Найшла [мати] відьму, І трути достала, І трутою до схід сонця Дочку напувала (Т. Шевченко); Ніч пише боярин, на дворі світа; Перо його пімстою [помстою] дише; .. Словник української мови у 20 томах
  4. трута — -и, ж., нар.-поет. Те саме, що отрута. Трута-зілля нар.-поет. — отруйна рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трута — ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНА фольк., ТРУ́ТА фольк., ТРУТИ́НА́ фольк., ТРУТІ́ВКА фольк., ТРІ́ЙЛО діал., ОТРУ́Я діал., ОТРІ́Й діал., ЯД, ЇДЬ діал.; ДАННЯ́ етн. заст. (дана з напоєм або стравою). Словник синонімів української мови
  6. трута — Тру́та, -та, -ті і трути́зна, -ни Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трута — ТРУ́ТА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що отру́та. Найшла [мати] відьму, І трути достала, І трутою до схід сонця Дочку напувала (Шевч., І, 1963, 160); Ніч пише боярин, на дворі світа; Перо його пімстою [помстою] дише; .. Словник української мови в 11 томах
  8. трута — Трута, -ти ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Шевч. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Лукаш. 150. ум. трутка. Словник української мови Грінченка