1. Словник синонімів української мови

трута

ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНА фольк., ТРУ́ТА фольк., ТРУТИ́НА́ фольк., ТРУТІ́ВКА фольк., ТРІ́ЙЛО діал., ОТРУ́Я діал., ОТРІ́Й діал., ЯД, ЇДЬ діал.; ДАННЯ́ етн. заст. (дана з напоєм або стравою). Між бурлаками почалася тривога: ..казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути (І. Нечуй-Левицький); Що діється за муром неприступним? Які тортури вигадали ще? Кому у серце лізуть з трунком трупним? (П. Воронько); І трутизни я не маю, І труїти як — не знаю (Л. Первомайський); А синє вино з трутою було (Панас Мирний); Ой, хіба ж би я розуму не мала, А щоб я тобі трутини дала (П. Чубинський); Чи ти мене вчарувала, чи трутівки дала? (Словник Б. Грінченка); Броня думала собі смерть заподіяти й налагодила собі трійла з сірників (Лесь Мартович); Таке ж і Малині циганка казала, За двісті червоних отрою продала (Ю. Федькович); Й скорпіон Жить у світі бажає, А чи ж винен він тому, що їдь У хвості своєм має? (І. Франко); — Той відьмур, побачите, ще дання вам дасть! (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трута — тру́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трута — див. ОТРУТА; (отруйна рослина) трута-зілля; трутина. Словник синонімів Караванського
  3. трута — див. отрута Словник синонімів Вусика
  4. трута — ТРУ́ТА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що отру́та. Найшла [мати] відьму, І трути достала, І трутою до схід сонця Дочку напувала (Т. Шевченко); Ніч пише боярин, на дворі світа; Перо його пімстою [помстою] дише; .. Словник української мови у 20 томах
  5. трута — -и, ж., нар.-поет. Те саме, що отрута. Трута-зілля нар.-поет. — отруйна рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трута — Тру́та, -та, -ті і трути́зна, -ни Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трута — ТРУ́ТА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що отру́та. Найшла [мати] відьму, І трути достала, І трутою до схід сонця Дочку напувала (Шевч., І, 1963, 160); Ніч пише боярин, на дворі світа; Перо його пімстою [помстою] дише; .. Словник української мови в 11 томах
  8. трута — Трута, -ти ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Шевч. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Лукаш. 150. ум. трутка. Словник української мови Грінченка