1. Словник синонімів української мови

трут

ТРУ́ТЕНЬ (у бджіл), ТРУТ. Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії! (С. Руданський); Ситі трути гордо побренькують собі, проходжуючися поміж наповнені медові комори (І. Франко).

ТРУТОВИ́К (гриб), ТРУТ, ГУ́БКА, ЧИР діал. Щоб позбутися трутовиків, які виснажують дерева і викликають гниття деревини, потрібно плодові тіла грибів вирізати і спалити, місця зрізів дезінфікувати (з газети); В лісі пастух, З бука чиру надерши, У воді мочить, сушить, потім Б'є й толочить найперше, Поки губка та зм'якне, як пух (І. Франко).

ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал. (Микита:) Собака, котру проганяють, як дармоїда, з двору, швидше знайде собі пристановище, ніж я... (М. Кропивницький); Фізичну роботу ненавидять раби і паразити (О. Довженко); Бюрократ — захребетник, Бюрократ — нахлібник, Бюрократ — недолугий управитель — він скрізь у тисячах тисяч іпостасей (з газети); Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні, трудитись має кожен, як бджола!.. (Д. Павличко); Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (прислів'я); Об'їдало.. норовить побільше на дурничку з'їсти та випити (Г. Хоткевич); Вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (О. Маковей). — Пор. ле́дар.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трут — трут 1 іменник чоловічого роду гніт трут 2 іменник чоловічого роду, істота трутень трут 3 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. трут — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. трут — ТРУТ¹, а́, ч. 1. Ґніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується при викрешуванні вогню. [Дядько Лев (сідає під дубом на грубу коренину і пробує викресати вогню, щоб запалити люльку):] Аякже! викрешеш! і губка змокла .. Словник української мови у 20 томах
  4. трут — I -а, ч. 1》 Ґніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується для викрешування вогню. 2》 Те саме, що трутовик. II -а, ч. Те саме, що трутень. III -а, ч., зах. Падуча зірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трут — ТРУТ¹, а́, ч. 1. Гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується при викрешуванні вогню. [Дядько Лев (сідає під дубом на грубу коренину і пробує викресати вогню, щоб запалити люльку):] Аякже! викрешеш!... Словник української мови в 11 томах
  6. трут — Трут, -та м. 1) = трутень. Вх. Зн. 71. 2) Падающая звѣзда. Вх. Зн. 71. Словник української мови Грінченка