трут
I -а, ч.
1》 Ґніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується для викрешування вогню.
2》 Те саме, що трутовик.
II -а, ч.
Те саме, що трутень.
III -а, ч., зах.
Падуча зірка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трут — трут 1 іменник чоловічого роду гніт трут 2 іменник чоловічого роду, істота трутень трут 3 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- трут — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- трут — ТРУТ¹, а́, ч. 1. Ґніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується при викрешуванні вогню. [Дядько Лев (сідає під дубом на грубу коренину і пробує викресати вогню, щоб запалити люльку):] Аякже! викрешеш! і губка змокла .. Словник української мови у 20 томах
- трут — ТРУ́ТЕНЬ (у бджіл), ТРУТ. Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії! (С. Руданський); Ситі трути гордо побренькують собі, проходжуючися поміж наповнені медові комори (І. Франко). ТРУТОВИ́К (гриб), ТРУТ, ГУ́БКА, ЧИР діал. Словник синонімів української мови
- трут — ТРУТ¹, а́, ч. 1. Гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується при викрешуванні вогню. [Дядько Лев (сідає під дубом на грубу коренину і пробує викресати вогню, щоб запалити люльку):] Аякже! викрешеш!... Словник української мови в 11 томах
- трут — Трут, -та м. 1) = трутень. Вх. Зн. 71. 2) Падающая звѣзда. Вх. Зн. 71. Словник української мови Грінченка