1. Словник синонімів української мови

трутень

ТРУ́ТЕНЬ (у бджіл), ТРУТ. Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії! (С. Руданський); Ситі трути гордо побренькують собі, проходжуючися поміж наповнені медові комори (І. Франко).

ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал. (Микита:) Собака, котру проганяють, як дармоїда, з двору, швидше знайде собі пристановище, ніж я... (М. Кропивницький); Фізичну роботу ненавидять раби і паразити (О. Довженко); Бюрократ — захребетник, Бюрократ — нахлібник, Бюрократ — недолугий управитель — він скрізь у тисячах тисяч іпостасей (з газети); Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні, трудитись має кожен, як бджола!.. (Д. Павличко); Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (прислів'я); Об'їдало.. норовить побільше на дурничку з'їсти та випити (Г. Хоткевич); Вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (О. Маковей). — Пор. ле́дар.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трутень — тру́тень 1 іменник чоловічого роду, істота комаха тру́тень 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. трутень — (у бджіл) самець; (хто) П. дармоїд, нероба, паразит; трут. Словник синонімів Караванського
  3. трутень — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  4. трутень — [трутеин'] -т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (на) -т(‘)н'і/-тнеив'і, мн. -т(‘)н'і, -т(‘)н'іў Орфоепічний словник української мови
  5. трутень — ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. – Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С. Словник української мови у 20 томах
  6. трутень — -тня, ч. 1》 Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. 2》 перен., розм. Людина, що живе за чужий рахунок, чужою працею; нероба, паразит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трутень — Самець медоносної бджоли. Універсальний словник-енциклопедія
  8. трутень — Тру́тень, -тня; тру́тні, -тнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. трутень — ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. — Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  10. трутень — Трутень, -тня м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71. Словник української мови Грінченка