трутень

ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч.

1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи.

— Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв., 1956, 67);

Трутні значно більші за робочу бджолу, вони не мають жала і ніякої роботи у вулику та поза ним не виконують (Бджільн., 1956, 12).

2. перен., розм. Людина, що живе за чужий рахунок, чужою працею; нероба, паразит.

Комуністи завжди були і будуть проти того, щоб трутні сиділи на спинах селян і робітників (Вільде, Сестри.., 1958, 266);

*У порівн. [Яків:] Не будеш працювати — з колгоспу виженемо, як трутня. [Рябий:] Я не трутень, я несвідомий (Зар., Антеї, 1962, 414).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

трутень — тру́тень 1 іменник чоловічого роду, істота комаха тру́тень 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
трутень — (у бджіл) самець; (хто) П. дармоїд, нероба, паразит; трут. Словник синонімів Караванського
трутень — див. ледачий Словник синонімів Вусика
трутень — [трутеин'] -т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (на) -т(‘)н'і/-тнеив'і, мн. -т(‘)н'і, -т(‘)н'іў Орфоепічний словник української мови
трутень — ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. – Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С. Словник української мови у 20 томах
трутень — -тня, ч. 1》 Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. 2》 перен., розм. Людина, що живе за чужий рахунок, чужою працею; нероба, паразит. Великий тлумачний словник сучасної мови
трутень — Самець медоносної бджоли. Універсальний словник-енциклопедія
трутень — ТРУ́ТЕНЬ (у бджіл), ТРУТ. Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії! (С. Руданський); Ситі трути гордо побренькують собі, проходжуючися поміж наповнені медові комори (І. Франко). ДАРМОЇ́Д розм. Словник синонімів української мови
трутень — Тру́тень, -тня; тру́тні, -тнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
трутень — Трутень, -тня м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71. Словник української мови Грінченка