трутень

Значення в інших словниках

1. трутень — (у бджіл) самець; (хто) П. дармоїд, нероба, паразит; трут. Словник синонімів Караванського
2. трутень — див. ледачий Словник синонімів Вусика
3. трутень — [трутеин'] -т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (на) -т(‘)н'і/-тнеив'і, мн. -т(‘)н'і, -т(‘)н'іў Орфоепічний словник української мови
4. трутень — ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. – Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С. Словник української мови у 20 томах
5. трутень — -тня, ч. 1》 Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. 2》 перен., розм. Людина, що живе за чужий рахунок, чужою працею; нероба, паразит. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трутень — Самець медоносної бджоли. Універсальний словник-енциклопедія
7. трутень — ТРУ́ТЕНЬ (у бджіл), ТРУТ. Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії! (С. Руданський); Ситі трути гордо побренькують собі, проходжуючися поміж наповнені медові комори (І. Франко). ДАРМОЇ́Д розм. Словник синонімів української мови
8. трутень — Тру́тень, -тня; тру́тні, -тнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. трутень — ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. — Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
10. трутень — Трутень, -тня м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71. Словник української мови Грінченка