уважний

Значення в інших словниках

1. уважний — ува́жний прикметник Орфографічний словник української мови
2. уважний — I вважливий, зосереджений, недремний, пильний, примітливий, спостережливий, уважливий Фразеологічні синоніми: недремне око; обертається в увагу (на увагу); прислухається обома; сама увага Приповідки: Не проспить грушку в попелі II див. Добрий Словник синонімів Вусика
3. уважний — УВА́ЖНИЙ, а, е. 1. Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). Він зробив над собою зусилля, старався бути занадто уважним, обдумував слово, перше ніж мав сказати (М. Коцюбинський); Ти грав би краще за мене, коли б ти був уважнішим (І. Словник української мови у 20 томах
4. уважний — -а, -е. 1》 Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). || Який виражає увагу. || Який виконується з увагою (у 1 знач.). 2》 Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. || Люб'язний, привітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уважний — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
6. уважний — Ува́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. уважний — УВА́ЖНИЙ, а, е. 1. Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). Він зробив над собою зусилля, старався бути занадто уважним, обдумував слово, перше ніж мав сказати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
8. уважний — Уважний, -а, -е Внимательный. Словник української мови Грінченка