увіходити
Заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що; (в душу) западати; (до складу) належати, брати участь у; (у специфіку) заглиблюватися, старатися збагнути що.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увіходити — увіхо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- увіходити — УВІХО́ДИТИ див. ввіхо́дити. Словник української мови у 20 томах
- увіходити — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. Словник синонімів української мови
- увіходити — Вхо́дити і увіхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; входь, вхо́дьте і увіхо́дь, -хо́дьте увіхо́дити, -хо́джу, -хо́диш, -хо́дять; увіхо́дячи; увіхо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- увіходити — Увіходити, -ходжу, -диш и уходити, уходжу, -диш сов. в. увійти, увійду, -деш, гл. 1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. Єв. І. X. 1. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Словник української мови Грінченка