угамовувати

Заспокоювати, УТИХОМИРЮВАТИ, тихомирити, с. приборкувати, укоськувати, уговтувати, (затятого) улагоджувати; (дітей) уцитькувати; (кров) гамувати, зупиняти; (біль) полегшувати, тамувати, жм. знімати; (гнів) стримувати; (жагу) стишувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угамовувати — угамо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. угамовувати — УГАМО́ВУВАТИ (ВГАМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УГАМУВА́ТИ, (ВГАМУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Заспокоювати кого-небудь, розвіювати чиїсь тривоги, хвилювання і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. угамовувати — (вгамовувати), -ую, -уєш, недок., угамувати (вгамувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Заспокоювати кого-небудь, розвіювати чиїсь тривоги, хвилювання і т. ін. || Примушувати кого-небудь затихнути, поводитися, триматися тихо, спокійно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угамовувати — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. угамовувати — Угамо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш; угамува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. угамовувати — УГАМО́ВУВАТИ (ВГАМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УГАМУВА́ТИ, (ВГАМУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Заспокоювати кого-небудь, розвіювати чиїсь тривоги, хвилювання і т. ін. Словник української мови в 11 томах