угору

пр., догори, не вділ, не вниз, поет. горі, д'горі, (з шахти) нагора; (річкою) проти течії чого.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угору — уго́ру прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. угору — УГО́РУ див. вго́ру. Словник української мови у 20 томах
  3. угору — див. вгору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угору — (аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи!... Фразеологічний словник української мови
  5. угору — ВГО́РУ (УГО́РУ) (за напрямком від землі у висоту), ДОГОРИ́, НАВЕ́РХ, ВВЕРХ (УВЕ́РХ) рідко, ВВИСЬ (УВИ́СЬ) поет. рідко, ВІ́РА спец. (команда для підіймання вантажу). Дим ішов просто вгору до самих хмар (І. Нечуй-Левицький); Налетять горобці та й.. Словник синонімів української мови
  6. угору — УГО́РУ див. вго́ру. Словник української мови в 11 томах
  7. угору — Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. АД. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Ном. № 3830. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. Шевч. 17. Словник української мови Грінченка