уготовляти

зп., рокувати; дк. УГОТОВИТИ, фр. підсунути <н. доля підсунула сюрприз>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уготовляти — уготовля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уготовляти — УГОТОВЛЯ́ТИ (ВГОТОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УГОТУВА́ТИ (ВГОТУВА́ТИ), у́ю, у́єш і УГОТО́ВИТИ (ВГОТО́ВИТИ), влю, виш; мн. угото́влять (вгото́влять); док., що. 1. книжн. Заздалегідь готувати, забезпечувати що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. уготовляти — (вготовляти), -яю, -яєш, недок., уготувати (вготувати), -ую, -уєш і уготовити (вготовити), -влю, -виш; мн. уготовлять (вготовлять); док., перех. 1》 книжн.Заздалегідь готувати, забезпечувати що-небудь. 2》 перев. док., рідко. Те саме, що приготувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уготовляти — УГОТОВЛЯ́ТИ (ВГОТОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УГОТУВА́ТИ (ВГОТУВА́ТИ), у́ю, у́єш і УГОТО́ВИТИ (ВГОТО́ВИТИ), влю, виш; мн. угото́влять (вгото́влять); док., перех. 1. книжн. Заздалегідь готувати, забезпечувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. уготовляти — Уготовля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Грин. III. 29. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить. Г. Барв. 309. Словник української мови Грінченка