упоряджати
(хату) ОПОРЯДЖАТИ; (баль) ВЛАШТОВУВАТИ, УРЯДЖАТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упоряджати — упоряджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- упоряджати — див. закінчувати Словник синонімів Вусика
- упоряджати — УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ), а́ю, а́єш і УПОРЯ́ДЖУВАТИ (ВПОРЯ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОРЯДИ́ТИ (ВПОРЯДИ́ТИ), джу́, ди́ш, док., що. 1. Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним. Словник української мови у 20 томах
- упоряджати — (впоряджати), -аю, -аєш, недок., упорядити (впорядити), -джу, -диш, док., перех. 1》 Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним. || Прибирати, готувати що-небудь. 2》 Влаштовувати, організовувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упоряджати — ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- упоряджати — Упоряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш і упоря́джувати, -джую, -джуєш; упоряди́ти, -ряджу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- упоряджати — УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПОРЯДИ́ТИ (ВПОРЯДИ́ТИ), джу́, ди́ш, док., перех. 1. Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним. Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (Скл. Словник української мови в 11 томах