1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упоряджати

упоряджа́ти

(впоряджати), -аю, -аєш, недок., упорядити (впорядити), -джу, -диш, док., перех.

1》 Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним.

|| Прибирати, готувати що-небудь.

2》 Влаштовувати, організовувати що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упоряджати — упоряджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упоряджати — (хату) ОПОРЯДЖАТИ; (баль) ВЛАШТОВУВАТИ, УРЯДЖАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. упоряджати — див. закінчувати Словник синонімів Вусика
  4. упоряджати — УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ), а́ю, а́єш і УПОРЯ́ДЖУВАТИ (ВПОРЯ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОРЯДИ́ТИ (ВПОРЯДИ́ТИ), джу́, ди́ш, док., що. 1. Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним. Словник української мови у 20 томах
  5. упоряджати — ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  6. упоряджати — Упоряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш і упоря́джувати, -джую, -джуєш; упоряди́ти, -ряджу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. упоряджати — УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПОРЯДИ́ТИ (ВПОРЯДИ́ТИ), джу́, ди́ш, док., перех. 1. Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним. Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (Скл. Словник української мови в 11 томах