уселяти
<�ВСЕЛЯТИ > селити, поселяти, вселювати; (думку) навівати, навіювані, уроювати, надихати, накликати; (страх) сіяти, прищеплювати, збуджувати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уселяти — уселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уселяти — УСЕЛЯ́ТИ див. вселя́ти. Словник української мови у 20 томах
- уселяти — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови