фата

Значення в інших словниках

1. фата — фата́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири фати́ Орфографічний словник української мови
2. фата — Серпанок, див. одіяння Словник чужослів Павло Штепа
3. фата — ФАТА́, и́, ж. Легке, звичайно довге, покривало з тюлю або мережива як весільний головний убір нареченої. – Давай лишень гроші, не теревень! Треба купувати фату, гірлянду, букети, стрічки, кокарди, набирати на вінчальну сукню (І. Словник української мови у 20 томах
4. фата — -и, ж. Легке, звичайно довге, покривало з тюлю або мережива як весільний головний убір нареченої. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фата — фата́ (від санскр. пата – тканина) весільний головний убір. Словник іншомовних слів Мельничука
6. фата — ФАТА́, ФЛЕР діал., ВЕЛЬО́Н діал. Ліда з матір'ю їздили до Києва, де купили в універмазі справжнє шлюбне плаття — білосніжне, з фатою (Л. Дмитерко); Ой, кувала зозуленька у полі на льоні, А як тобі, дівчинонько, пасує в вельоні (коломийка). Словник синонімів української мови
7. фата — ФАТА́, и́, ж. Легке, звичайно довге, покривало з тюлю або мережива як весільний головний убір нареченої. — Давай лишень гроші, не теревень! Треба купувати фату, гірлянду, букети, стрічки, кокарди, набирати на вінчальну сукню (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах