флюс

МЕД. опух ясен, набряк щоки; Т. домішка <�що сприяє топленню руди>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флюс — флюс 1 іменник чоловічого роду набряк щоки флюс 2 іменник чоловічого роду вапняк Орфографічний словник української мови
  2. флюс — (мед.) ясенепухлина, див. паруліс Словник чужослів Павло Штепа
  3. флюс — ФЛЮС¹, у, ч., мед. Набряк щоки від гнійного запалення тканини ясен, спричиненого захворюванням зуба. У мами тепер зробився флюс (Леся Українка); [Тетяна:] Феді ці дні так болять зуби, а він навіть до лікаря не має часу зайти .. Словник української мови у 20 томах
  4. флюс — I -у, ч., мед. Набряк щоки від гнійного запалення тканини ясен, спричиненого захворюванням зуба. II -у, ч., тех. 1》 Речовина (вапняк і т. ін.), яка додається до вихідних матеріалів під час плавлення металів для регулювання складу шлаку; плавень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. флюс — (нім. Fluβ, букв. – потік) у людини й ряду тварин – гнояк, що виникає під окістям щелепи (під яснами) при глибокому карієсі зубів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. флюс — Речовина, що її додають до ін. речовини з метою зниження температури плавлення або перетворення на розчинний сплав; ф. застосовують у металургії, у виробництві кераміки й скла, при проведенні хіміч. аналізів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. флюс — ФЛЮС (у металургії, керамічній промисловості), ПЛА́ВЕНЬ. Кран підхоплював великі жолоби — мульди, сповнені шматків металу і флюсів (В. Словник синонімів української мови
  8. флюс — Флюс, -са; флю́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. флюс — ФЛЮС¹, у, ч., мед. Набряк щоки від гнійного запалення тканини ясен, спричиненого захворюванням зуба. У мами тепер зробився флюс (Л. Укр., V, 1956, 5); [Тетяна:] Феді ці дні так болять зуби, а він навіть до лікаря не має часу зайти.. Словник української мови в 11 томах