хвалько

Значення в інших словниках

1. хвалько — (той, хто любить хвастатися) хвастун, чванько, самохвал. Словник синонімів Полюги
2. хвалько — хвалько́ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
3. хвалько — I дериніс, дришігель, задавака, задавакуватий, задавачка, самохвал, самохвалець, цвеник, хвалістрант, хвальковитий, хвалькуватий, хваст, хвастик, хвастливий, хвастовитий, хвастун, хвастунець, хвастунчик, чванько, чваньковитий, чванькуватий II див. пихатий Словник синонімів Вусика
4. хвалько — ХВАЛЬКО́, а́, ч., розм. Той, хто любить хвалити себе, хизуватися, хвастати чим-небудь; хвастун. Поки хвалько нахвалиться – будько набудеться (прислів'я); Який той Матій дурний – а хвалько!.. (І. Словник української мови у 20 томах
5. хвалько — -а, ч., розм. Хвалькувата людина; хвастун. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хвалько — ХВАЛЬКО́ розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.; САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе); ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка). Словник синонімів української мови
7. хвалько — Хвалько́, -ка́, -ко́ві; -льки́, -лькі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. хвалько — ХВАЛЬКО́, а́, ч., розм. Хвалькувата людина; хвастун. Поки хвалько нахвалиться — будько набудеться (Укр.. присл.., 1955, 171); Який той Матій дурний — а хвалько!.. (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. хвалько — Хвалько, -ка м. Хвастунъ. Поки хвалько нахвалиться, чванько начваниться, будько набудеться, а батько наб'ється. Ном. № 5680. Словник української мови Грінченка