хвальковитий

Хвастовитий, хвастливий, с. ЧВАНЛИВИЙ; хвастуватий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвальковитий — хвалькови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хвальковитий — див. хвалько Словник синонімів Вусика
  3. хвальковитий — ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий. Боячись, що мати почує його хвальковиті міркування, Аркадій одним оком злодійкувато зазирнув у щілинку попричинених дверей (О. Словник української мови у 20 томах
  4. хвальковитий — -а, -е. Те саме, що хвалькуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хвальковитий — ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. хвальковитий — Хвалькови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хвальковитий — ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий. Боячись, що мати почує його хвальковиті міркування, Аркадій одним оком злодійкувато зазирнув у щілинку попричинених дверей (Коп., Тв., 1955, 331). Словник української мови в 11 томах