хвальний
(намір) похвальний; (гімн) ХВАЛЕБНИЙ; (хто) хвали гідний, славний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвальний — хва́льни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- хвальний — ХВА́ЛЬНИ́Й, хва́льна́, хва́льне́. 1. Який заслуговує похвали, гідний схвалення; похвальний. А що мав [Дорко] хвальну звичку не кидати не зробленого, то бувало сидів пізно поза північ при лампі і томив свою сивіючу голову і короткозорі очі (О. Словник української мови у 20 томах
- хвальний — хвальна, хвальне. 1》 Який заслуговує на похвалу, гідний схвалення; похвальний. 2》 Який виражає похвалу, схвалення; хвалебний. 3》 Те саме, що хвалений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвальний — ПОХВА́ЛЬНИЙ (гідний схвалення), ХВАЛЬНИ́Й, ПОЗИТИ́ВНИЙ. Обов'язки чемності вимагали (від Наливайка) говорити компліменти господареві, що має такий похвальний смак у малярстві (І. Ле); Мав (Дорко) хвальну звичку не кидати незробленого (О. Словник синонімів української мови
- хвальний — ХВА́ЛЬНИ́Й, хва́льна́, хва́льне́. 1. Який заслуговує похвали, гідний схвалення; похвальний. А що мав [Дорко] хвальну звичку не кидати не зробленого, то бувало сидів пізно поза північ при лампі і томив свою сивіючу голову і короткозорі очі (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- хвальний — Хвальний, -а, -е Достойный хвалы. Словник української мови Грінченка