хиріти

Значення в інших словниках

1. хиріти — хи́рі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. хиріти — I гибіти, занепадати, кволитися, кволіти, миршавіти, нидіти, підупадати, чевріти II див. марніти; хворіти Словник синонімів Вусика
3. хиріти — ХИ́РІ́ТИ, хи́рі́ю, хи́рі́єш, недок. 1. Бути хворобливим; кволим; кволіти, хворіти, хлянути. Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Т. Шевченко); [Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться.. Словник української мови у 20 томах
4. хиріти — хирію, хирієш, недок. 1》 Бути хворобливим, кволим: хворіти. || Погано рости (про рослини); в'янути, засихати. 2》 перен. Бути у стані загального погіршення; занепадати. || Вести малозмістовне, безрадісне, пусте життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хиріти — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
6. хиріти — Хи́ріти, -рію, -рієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хиріти — ХИ́РІ́ТИ, хи́рі́ю, хи́рі́єш, недок. 1. Бути хворобливим, кволим; хворіти. Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Шевч., II, 1963, 34); [Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться.. Словник української мови в 11 томах
8. хиріти — Хиріти, -рію, -єш гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925. Словник української мови Грінченка