1. Словник української мови у 20 томах

хиріти

ХИ́РІ́ТИ, хи́рі́ю, хи́рі́єш, недок.

1. Бути хворобливим; кволим; кволіти, хворіти, хлянути.

Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Т. Шевченко);

[Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться.., а від того недоїдають, ходять у руб'ї та в дранті, хиріють і загибають (М. Кропивницький);

Через два роки .. такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (О. Стороженко);

Здоров'я своє звела, хирію (Ганна Барвінок);

// Погано рости (про рослини); в'янути, засихати.

Так без роси, на спеці у пустині І хиріє, і в'яне вутлий цвіт! (М. Старицький);

Навколо жовтіє-таки, хиріє зелень (Іван Ле).

2. перен. Бути у стані загального погіршення; ставати занедбаним, занепадати.

Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура);

// Вести малозмістовне, безрадісне, пусте життя.

Мандрівники кидали промінь свідомості у глухі закутки краю .. Молода їх жвавість підбадьорювала ту нечисленну інтелігенцію, що хиріла по селах без культурного товариства (В. Самійленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиріти — хи́рі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хиріти — Кволіти, хлянути, хляти, занепадати, слабнути, марніти, чахнути, підупадати <�на силах>, р. гибіти, чевріти, чучверіти, п! ХВОРІТИ Словник синонімів Караванського
  3. хиріти — I гибіти, занепадати, кволитися, кволіти, миршавіти, нидіти, підупадати, чевріти II див. марніти; хворіти Словник синонімів Вусика
  4. хиріти — хирію, хирієш, недок. 1》 Бути хворобливим, кволим: хворіти. || Погано рости (про рослини); в'янути, засихати. 2》 перен. Бути у стані загального погіршення; занепадати. || Вести малозмістовне, безрадісне, пусте життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хиріти — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. хиріти — Хи́ріти, -рію, -рієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хиріти — ХИ́РІ́ТИ, хи́рі́ю, хи́рі́єш, недок. 1. Бути хворобливим, кволим; хворіти. Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Шевч., II, 1963, 34); [Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться.. Словник української мови в 11 томах
  8. хиріти — Хиріти, -рію, -єш гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925. Словник української мови Грінченка